Знахідка

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Ой чую я через люди — що мій батько в гостях буде… Ой ждала я, ждала, всю нічку не спала — кватирочки повідчиняла. А мій батько їхав, їхав — та до мене й не заїхав. Ніч моя темна, ще й ти, зоре ясна — видно, моя доля безщасна! Ой чую я через люди — моя […]

Сіріє ранок, і від дальніх темних гір справляється на лагер вітер, потягши у яри та в кручі купи зір, немов кінцями велетенських мітел. І ще не видне сонце з бору та з дібров день чистий простягає небу… І бачу я в ожившім серці знов і знов свою найвищую потребу, Таку ненаситиму, ніби вовк старий, що […]

Летить галка через балку,Літаючи кряче,Молодая дівчинонькаХодить гаєм — плаче. Не пускає її матиВранці до криниці,Ні жито жать, ні льону брать,Ні на вечорниці. Раз увечері пізненько,Як мати заснула,Вийшла слухать соловейка,Мов зроду не чула. Вийшла, стала під вербоюТа й дивиться в воду:«Нащо мені моя матиДала таку вроду? Виписала чорні брови,Та ще й карі очі —Усе дала, усе […]

Сидить російський чинодрал, «Царя, отечества слуга», Оков поламаних жандарм, В норі і вже без батога. Він снить про трони, царський двір, Де сяяла чинів юрба, З білоруської поезії Про каторгу і про Сибір… О Русь! Прийми поклін раба! Єдина й неподільна ти, Тебе не дам я розтерзать, Державницький «оплот» змести, Згубить тебе, «родная мать»! Рабів […]

Ніженьки дитячі,хто ж вас, босі, можебачити й не взутищиро й гоже! Ніженьки маленькі,об бруківку збиті,сині від морозу,брудом вкриті! Люди йдуть байдужі,як їм зрозуміти:де пройшли ви, — сходятьсвітлі квіти. Де з малої ніжкивпала крапля крові,там розквітнуть нардипречудові. Ніженьки чарівні,я для вас у доліпуть пряму благаюв щасті й волі. Дві малі перлинки —ніженьки дитячі.Як же ходять людий […]