Навіки розірвали руки

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Ой у полі озеречко, там плавало відеречко — соснові клепки, а дубове денце, не цурайся, моє серце. Там плавало відеречко троє суток із водою — «Вийди, дівчино, вийди, рибчино, поговоримо з тобою» — «Ой рада б я виходити, із тобою говорити — лежить нелюб на правій руці, так боюся розбудити. Ти, козаче молоденький, в тебе […]

Я там, де вже мене немає,в Анауаці срібно-синім;я при його убогім світліпричісую дитя руками. Дитина на моїх колінахподібна до стріли із лука.Її загострюю й гойдаю,наспівуючи колисанку. В старому й молодому світліоце хлоп’я мені з’явилось.З ним бавлюся й перекидаюйого, як співи свої власні. З його очей блакитно-чорнихна мене вічність поглядає.За звичкою віків минулихпричісую його руками. Стікає, […]

Іще сонце не заходило, а до мене щось приходило. Приходила моя матінка, приходила моя рідная, приходила моя вірная, вона ж в мене не обідала, тільки мене та одвідала, вона ж в мене не полуднувала, тільки мене приголубила, вона в мене не барилася, тільки сіла, пожурилася. Проведу я свою матінку, проведу я свою утінку, за три […]

Поможи мені, римський орле, Моїх каторжних предків тавро! Над життям моїм — кара на горло, На руках моїх — зрадницька кров, І в багрянім тумані — зокілля… Обірвався проваллям шлях, Тільки вітру остання хвиля Погасає на диких полях. Так невже ж це історія вмерла Й на могилах твоїх полягла? Нащо ж сяйво гранчастого берла І […]

Папуга мій зелений і шафранний,папуга жовтий, як цвітінь весни,гаркаво так сказав мені «негарна»,розкривши дзьоб, що наче в сатани. Я не така, якби ж була негарна,негарна й матінка була б моя,негарне сонце бачила б у небі,негарний вітер слухала б здаля,вона б купалась у воді негарній,негарний був би й світ, що нам сія… Отой папуга жовтий і […]