Homme libre, toujours tu chetiras la mer!
La mer est ton miroir…
Ш. Бодлер
1.
Сховалась за хвилястий виднокруг
Земна сучасність з гуркотом і чадом.
І от, стихіє, подих твій і рух —
Нещадного буття сліпе свічадо!
Розтопленим металом двиготить…
1.
Все відійшло: і зойк заліза,
І гуркіт міст, і стукіт днів, —
Ось широчінь блакитно-сиза,
Морського вітру рівний спів.
Тут обрій відчиняє вічність,
І спрагло п’є сп’янілий зір
Удари хвиль, і барв ритмічність,
І все, чим дихає простір.
Все …
Жалі мої, жалі — великі, не малі,
як майська роса по зеленій траві.
Як вітер повіє — то росоньку звіє,
а моє серденько в тяжкій тузі мліє.
Ой моє серденько з каменя твердого —
розпукається-ми з жало великого.
Червона калино, …
Ой гиля, гиля, гусоньки, на став!
Добривечір, дівчино, бо я ще не спав!
Ой не спав, не спав — не буду й спати,
дай же мені, дівчино, повечеряти!
«Я ж не топила, я ж не варила —
на білу постілоньку …
Жито, мамцю, жито, мамцю — жито, не полова —
як дівчину не любити, коли чорноброва!
Жито, мамцю, жито, мамцю — жито, не пшениця —
як дівчину не любити, коли чепуриться!
Жито, мамцю, жито, мамцю — жито, колосочки —
як дівчину …
Дівчино моя, чарівниченько —
причарувала білеє личенько.
Коли б же ти знав з поля до хати —
ой як я вмію та й чарувати!
Мої чароньки — чорні брівоньки,
моя принада — сама я молода.…
На добраніч усім на ніч, бо уже я піду —
за ворітьми зелений явір, там я буду спати.
Ой чи явір, чи не явір — та зелена яворина;
між шістьома дівоньками тільки мені ти одна мила.
Ой чи мила, чи …
Та й за тучами громовими сонечко не сходить —
за вражими ворогами мій милий не ходить.
Та ой ви, тучі громовії, розійдіться різно —
та прийди, прийди, мій миленький, хоч не рано-пізно.
Та орав мій милий у ярині, та й …
Купи мені, моя мати, за три копи голку,
за чотири золотії — червоного шовку,
за п’ятого золотого — мальовані п’яльця —
хай вишию, вимережу милому рукавця.
Шовком шила, шовком шила, золотом рубила —
все для того миленького, що вірно любила.…
Ой у полі нивка, кругом материнка —
там дівчина жито жала, гарна чорнобривка.
Жала ж вона, жала — сіла спочивати,
їхав козак з України — мусив шапку зняти.
Мусив шапку зняти — «День добрий», сказати —
«Помогай Біг, дівча моє, …
Дощик, дощик капає дрібненько,
я ж думала, я ж думала — запорожець, ненько.
Коли б знала, коли б знала, відкіль виглядати —
то б найняла, заставила стежку промітати.
Аж він іде, аж він іде, ступає дрібненько —
то ж то …
Зеленая ліщинонько, чом не гориш — та все курися?
Гей, молодая та дівчинонько, чого плачеш, чого журися?
Ой коли б я була суха — то б горіла, не курилася;
гей, коли б знала, що за ним я буду — не …
Над моєю хатиною чорна хмара стала,
а на мене, молодую, поговір та слава!
Ой я тую чорну хмару крилом розмахаю —
перебуду сей поговір, перебуду й славу.
Хоч я сюю перебуду — другую набуду,
а таки ж я, молодая, без …
Ой у полі вітер віє, а жито полоніє —
а козак дівчину та й вірненько любить, а зайнять не посміє.
Ой тим її не займає, а що сватати має —
ой тим же він та й не горнеться, а що …
Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким —
там орала дівчинонька воликом чорненьким.
Орала, орала — не вміла гукати,
та й найняла козаченька на скрипочку грати.
Козаченько грає, бровами моргає —
вража його мати знає, на що він моргає:
чи на …
Ой вийду я на могилу — видно лісу половину —
ой там Роман коня пасе, а дівчина воду несе.
Роман коня покидає, а дівчину переймає —
та дівчину переймає, з плечей відра іздіймає:
«Ой Романе, Романочку, не лий води додолочку …
Виряджала мати сина та на косовицю —
розчесала русі кудрі аж на потилицю.
«Я ж думала, мій синочку, що будеш косити —
а ти кинув косу в росу, почав голосити!»
«Ой якби ти, мати, знала, що то за досада —…
У сусіда хата біла,
у сусіда жінка мила,
а у мене ні хатинки —
нема щастя, нема жінки.
Є у мене сусідонька —
люба, мила дівчинонька;
та не знаю, що робити,
бо боюсь туди ходити.
Сідлай, хлопче, вороного,
а собі …
По той бік гора, по сей бік гора,
поміж тими крутими горами сходила зоря.
Ой то ж не зоря — дівчина моя,
з новенькими відерцями по водицю йшла.
«Дівчино моя, напій же коня
з рубленої нової кринички, з нового відра!»…
Половина саду цвіте,
половина в’яне —
перше ходив, вірно любив,
тепер не загляне.
Через моє подвір’ячко
сивим конем грає,
на зеленім барвіночку
коня попасає,
з мурованої криниченьки
коня напуває —
а на мене, молодую,
скоса поглядає.
«Годі, годі, козаченьку,
скоса …
Ой не світи, місяченьку, не світи нікому —
тільки світи миленькому, як іде додому.
Світи йому ранесенько та й розганяй хмари,
а як же він іншу має — то й зайди за хмари.
Світив місяць, світив місяць, та й зайшов …
Ой там на горі дивний див —
там соловейко гніздо звив;
всю нічку не спав та все щебетав —
собі соловіху прикликав.
«Ой будь, галочко, зо мною —
то будеш мені жоною».
Ой там на горі дивний див —
там …
Тече річка бережками,
тече річка лугом —
гей, гей, гей, гей!
Тече річка лугом.
«Чом до мене не заходиш,
як ідеш ти з плугом? —
гей, гей, гей, гей! —
як ідеш ти з плугом?»
«Як до тебе заходити,
то …
Терен, мати, коло хати —
в нього цвіт біленький;
а хто любить очі карі —
а я — голубенькі.
А я люблю голубії —
я на них дивлюся;
брешіть, брешіть, воріженьки —
я вас не боюся!
Брешіть, брешіть, воріженьки —…
