Поезії — Сторінка 10

Я б написав тобі просто вірша,
Де були б наші куплети.
Де кожна зустріч — неначе весна,
А погляди — …

Бувають люди, наче сонце,
Що гріють серце без причин.
Бувають люди, наче місяць,
Що тихо йдуть без зайвих слів.

Бувають …

Ти думаєш, що я так жартома
Поклявся вірності в коханні.
Та ні, це зовсім не брехня,
Бо ти — моє …

А знаєш, це було так круто
Піти від тебе в тишині.
Не зміг терпіти я ці муки,
В яких я …

Можливо ти була права….
Я надто був егоїстичним.
І не зумів побачить “я”
Все те, що було так етичним.

Тепер …

Одне не можу зрозуміти.
Це згасли зорі, а може квіти,
Чи може сяйво у душі,
Яке згубилось у пітьмі.

І …

Любов… звучить занадто просто…
Та скільки в ній мовчань і ран.
Я в ній навчився бути чесним,
Та… не здійснив …

І як тепер тебе забути?
Ми стільки разом вже пройшли
Та долю нашу не минути…
І як мені без тебе …

Вони стояли непохитні, такі великі, високі й невагомі. Кожна мала свою форму та свій вигин. Якісь сторони були
пологими й …

У чорную хмару зібралася туга моя,
Огнем-блискавицею жаль мій по ній розточився,
Ударив перуном у серце,
І рясним дощем полились …

То була тиха ніч чарівниця,
Покривалом спокійним, широким
Простелилась вона над селом,

Прокидалась край неба зірниця,
Мов над озером тихим, …

Ти не хтів мене взять, полишив мене тут на сторожі,
Ти мені заповідав скрасити могилу твою
В білий мармур, і …

Там, за містом, понад шляхом битим,
По гарячім каменистім полі
Йде дівча татарськеє вродливе,
Молоденьке, ще ґуля по волі.

На …

Талого снігу платочки сивенькії
дощик дрібнесенький, холодний вітрець,
проліски в рідкій травиці тоненькії,
се була провесна, щастя вінець?

Небо глибокеє, …

В час гарячий полудневий
Виглядаю у віконце:
Ясне небо, ясне море,
Ясні хмарки, ясне сонце.

Певне, се країна світла
Та …

Тішся, дитино, поки ще маленька.
Ти ж бо живеш навесні,
Ще твоя думка літає легенька,
Ще твої мрії ясні.

Мрія …

Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.

Щоб геть …

Шлю до тебе малий сей листочок,
Може, ним я тобі пригадаю,
Сею тріскою з нашого гаю,
Наш далекий волинський куточок.…