Відпускаю назавжди

А знаєш, це було так круто
Піти від тебе в тишині.
Не зміг терпіти я ці муки,
В яких я жив усі ці дні.

Та час поволі все загоїв,
І біль розвіяв, мов туман.
Я більше серце не тривожу,
Не вірю в цей старий обман.

Не озирнуся вже ніколи,
На те, що втратило тепло.
Бо зрозумів: любов без волі —
Лише красиве ремесло.

Та вдячний я за все, що було,
Хоч щастя швидко відцвіло.
Бо навіть біль мене навчив,
Як берегти своє тепло.

І хай розходяться дороги,
Нехай стираються сліди.
Я більше не вернусь до тебе,
Бо відпускаю назавжди…