Не написаний фінал

Одне не можу зрозуміти.
Це згасли зорі, а може квіти,
Чи може сяйво у душі,
Яке згубилось у пітьмі.

І хоч минуло вже чимало,
Та не знаходжу я причин:
Чи може ти ввела в оману,
Та не сказала справжніх слів?

А може це була лиш книга,
Написана чужим пером,
Де були ми лиш персонажі,
Де не судилася любов.

Та жить без тебе я ще можу,
Хоч боляче ще у душі.
Та я уже не озираюсь
І не шукаю у пітьмі.

Та ти пішла не попрощавшись,
Та не закрила цей гештальт.
І я залишу у минулим
Усі ці спогади, на жаль.