Омана кохання

Любов… звучить занадто просто…
Та скільки в ній мовчань і ран.
Я в ній навчився бути чесним,
Та… не здійснив усіх бажань…

Вона не обіцяє раю,
Не гоїть ран минулих літ.
Та… може буде без обману…
Здалось мені — неначе в сні…

Та з часом ти все розумієш,
Що в кожнім слові є брехня.
І всі сприймають це за правду,
Бо вірять щиро у слова.

Та люди вірять в ці обмани,
Що це від серденька слова.
Чи може вірність у коханні
Там, де її уже нема…

І все, що ми назвали світлом,
Згоріло десь у глибині.
Залишилось лиш тільки серце,
Яке повірило в ці дні…