Поезії — Сторінка 11

Я бачила, як ти хиливсь додолу,
Пригнічений своїм важким хрестом,
Ти говорив: “Я втомлений… так, справді…
Я дуже втомлений… Боротися? …

Так… в кожній країні є спогади раю!
Нема тільки в тебе їх, рідний мій краю!
Були й за гетьманів співці;…

Синь бездонна,
ще й грозою
прополоскана.
Дзвони, дзвони,
гул — рікою…
…з підголосками.
Тільки-тільки-но озветься
дзвін церковний,
будить щем солодкий …

Поснули Шпилі.
Здрімнули
Жалі.
Мов хворе,
Спить море
Просторе
В імлі.
Що це? — Шепіт
Зусібіч,
Млосний трепет –
Дише …

Скаже Харків, скаже Київ,
скажуть Лопань і Дніпро:
“Як новий прогресу вияв —
пречудова річ метро”.

Хоч була, як біг …

Вогонь, вогонь, кров, кров і руїна!
Корт Реаль. «Облога Діу»

Все місто в полумʼї, як ти звелів, владико!
Всі крики …

Діяти без вагань.
Старий девіз

Коли вже корабель, підтятий у бою,
Пливе назустріч смерті,
І звислі паруси втрачають міць свою,…

Вперед, юначе мій! Ступай же!
Андре Шеньє

Мерщій до Греції! Пора! Скоріше в путь!
Хай відомстить народ своїм катам, що …

Лиши мене в …

Понад шістсот списів було зламано, билися піші й кінні, через барʼєр, мечами та списами, і ні ті, що боронилися, ані …

До газети з різних місць
гострі йдуть сигнали.
Що не лист — тривожна вість:
справу занедбали.

Пишуть люди неспроста,
і …

Ubi defuit orbis*

I

Так, я перегорнув історію народів!
У книзі велич є, скорбота й грім походів.
І дух мій …

Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала …

Сторононько рідна! Коханий мій краю!
Чого все замовкло в тобі, заніміло?
Де-не-де озветься пташина несміло,
Немов перед бурею в темному …

Сонечко встало, прокинулось ясне,
Грає вогнем, променіє,
І по степу розлива своє світлонько красне, –
Степ від його червоніє.

Світлом …

Посвята М. Ставиському

Сон літньої ночі колись мені снився.
Коротка та літняя нічка була,
І сон був короткий, — він …

I

Сторононько рідна! коханий мій краю!
Чого все замовкло в тобі, заніміло?
Де-не-де озветься пташина несміло,
Немов перед бурею в …

Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що …