Філософська лірика — Сторінка 2

Мала я в серці своєму,
щирим зігрівши теплом,
білий, як рисове зерня,
крихітний, ніжний бутон.

Я ж його в серці …

Зустріла я це дитятко,
як вийшла на поле:
маленьке спало в колоссі,
таке світлочоле…

А може, у виноградній
гуляла долині:…

Свою плоть колишу я,
колишу свого сина,
перемелюю всесвіт
почуттями рвучкими.

Тільки всесвіт, роздертий
пориванням пестливим,
повертається — бачу
білувату …

— Всі ми будемо королевами, —
так повторювали ми влад:
Іфігенія, й Росалія,
і Лусіла, і Соледад.

У долині Елькі, …

Я просила в стиглої пшениці,
щоб у хлібі він не вчув гіркоти,
і вино просила я, щоб звідав
він не …

Ти облік ведеш всім людям,
стара пройдисвітко Смерте,
синочка мого малого
не стрінь на шляху своєму.

Ти молоком смакуєш,
п’єш …

Днів тринадцять-п’ятнадцять минуло —
цуценята розплющили очі
і побачили світ цей великий,
відчуваючи радість і острах.
І живіт материнський уздріли,…

Вже стіл застелено, мій сину,
на нім — вершків спокійна білість,
і, глянь, кераміка на стінах
ще яскравіш заголубілась.

Будь …

Вже ніч взялася виповняти
пітьмою все навкруг по вінця,
і нам пора вертать до хати
вслід за архангелом і вівцями.…

Мій хлопчику, ти так злякався
Води, що я тобі даю,
та твій переляк з того щастя,
з яким спадає водоспад!…

Я там, де вже мене немає,
в Анауаці срібно-синім;
я при його убогім світлі
причісую дитя руками.

Дитина на моїх …

Каже дівчинка кульгава:
— Як же танцювать мені? —
Ми на те сказали: — Серце
у танок мерщій пусти…

Тут …

Істаксіуатль шле мені світання,
дивиться згори на мій дім — і знову
біля ніг її від зачарування,
від її краси …

Я пам’ятаю жест і порух
тих, що мені давали воду.
В пахкій долині Ріо-Бланко,
де Аконкагуа в шапці льоду,
під …

Де жили в Тауантінсуйо
індіанці древні,
гімни й танці ми принесли
в гори ці пустельні.

Тут вогні живі палали,
завивали …

Вчительці Еммі Ортіс
Світло всесвіт огортає,
в тому світлі бачу сейбу,
і Америки в тій кроні
грають спалахи зелені!
Гей, …

Острів Карібський та Сібоней,
пагін тендітний, підніжжя піщане, —
мов черепаха, лежить серед моря;
повний гаїв, де красуються пальми,
світлий …

І. ВІДЧАЙ
Імла густіє вічна — не зможу я впізнати
місцину, де жбурнуло мене в солоні хвилі.
Цю негостинну землю …