Відвіку покарано степом
І простір всю силу п’є.
Під смаглявим монгольським лепом
Та проказою — тіло твоє.
І не вирватися, …
138 творів у каталозі
Відвіку покарано степом
І простір всю силу п’є.
Під смаглявим монгольським лепом
Та проказою — тіло твоє.
І не вирватися, …
I.
Ще сяє день. Ще високо блакить.
Далеко ще до вечора, єдина.
Мої обійми сильні і палкі,
І прийде час …
І.
В твою далеку синь я обрій відчинив,
Знемігся і припав — ковтати подих любий,—
І сонцеокий день крізь дим …
1.
Знов на Богдановій дідизні
Історії свистять вітри,
Скрегочуть місяці залізні
Неповторимої пори.
Ще не одно століття йтимеш
Метою перед …
1.
Завжди напружено, бо завжди — проти течій,
Завжди заслуханий: музика, самота.
Так, без шляху, без батька, без предтечі.
Так …
Ой ти, моє сонце,
Як же світиш ясно!
Де ж тоді було ти,
Як жилось нещасно?
Як моє дитинство
Радості …
Бідаче, працюй без упину,
Чи прієш від поту, чи мерзнеш!
Охоче згинай свою спину,
Бо прийде година – і щезнеш!…
Ох, як гляну, гляну я,
Що така біда мені,
То болить душа моя,
Мов закута в камені.
В тебе ж, …
Я мужик-білорус,
Пан сохи та коси.
Темний сам, білий вус,
Хата з глини й лози.
Моя мати – біда,
Наче …
Сяє сніг іскристий
На гілках беріз.
Плакати я хочу,
Та не маю сліз.
Хочу пісню скласти
Про свою біду,
Серце …
Ви до себе, панове, мене закликаєте, —
Оспівати народу забитого справу;
Рай небесний для мене самі відчиняєте:
«Тож заходь – …
Куди ти рвешся від боління,
Дитя недолі й темноти?
Терпи, нещасне сотворіння, —
Бо лиш терпіти вмієш ти!
Тобі казали …
Були в батька три сини,
Та всі ж Василі вони.
Один – наймит при дворі,
Оре панські чагарі.
Другий з …
//– І –//
Постать невижата, згноєна сльотами,
Колос, прибитий дощами болотними,
З тванню змішався, лежить, пропада;
Мітлами снопики бідні валяються,…
Як гляну, погляну – неправдою лютою
Цей світ закувався під владою тьми.
Наповниться серце гіркою отрутою,
Та вирветься пісня, облита …
Зачинені у мріях з болем правди,
Ми здобувати мусимо знаття,
Досліджувати людські душі й знади,
Шукати ідеального буття,
І все …
Не мрійте про минулість величаву,
Бо мріями її не воскресить.
Віддайте хоч життя – вона й на мить
Не вернеться, …
Світання долі не для вас прийшло,
Вам зорі не цвістимуть, як блавати;
Не буде вас надія зігрівати,
Що повертається, немов …