Громадянська лірика — Сторінка 3

Поможи мені, римський орле,
Моїх каторжних предків тавро!
Над життям моїм — кара на горло,
На руках моїх — зрадницька …

«свивая, славію, оба поли сего времени…»
«Слово о полку…»

Сонце затьмарює хмара ненависти…
Вівці й голуби — і ті вже …

Встала Обида в силах Дажьбожа
внука, вступила дівою на землю
Троянію, восплескала лебединими
крили на синім морі у Дону,
плещучи, …

Kein Lotos und kein Lorbeerblatt
Sir Galahad

О бідний, жалісно-убогий
Гіперборейський примітив:
Тупі, кирпаті, злобні боги,
Одноманітний, голий спів;…

Пам’яті Петлюри

I.

Відійшли у негоду, у розталь.
За плечима хрипів Батий.
Прокажена земна короста
Відбивала татарські сліди.

Сизий простір, …

Українські візантійські очі —
Як я знаю цей, нещирий зір!
В сонних рухах роблено-дівочих
Ще прадавнє, вроджене: ясир.

Тільки там …

Відвіку покарано степом
І простір всю силу п’є.
Під смаглявим монгольським лепом
Та проказою — тіло твоє.

І не вирватися, …

Ані шаблі, ані ножа
Не схрестити в останнім герці!
Та ж камінно-мертва душа,
Те ж безлюбе і чорне серце.

Вже …

I.

Повіє вітер з Понту. Скитський степ
Обудиться, зітхне, і буйна тирса
Зеленим морем знову проросте,
І побіжать зелені хвилі. …

I.

Ще сяє день. Ще високо блакить.
Далеко ще до вечора, єдина.
Мої обійми сильні і палкі,
І прийде час …

I.

Одсяяло, одсйніло полуднє —
Кривавий захід поглинає тьма,
І на пустелі дальні і безлюдні
Лягає мертвим саваном зима.

Де …

I.

Клекотить ще, але — догоряє, тліє,
Фістулею — останній акорд скорострілу…
Щось тяжке і одвічне на обрію мріє,
Розпростовує …

I.

Тяжким хрестом лежать шляхи,
Ясні в ночах, вони сліпі вдень:
Рамено — з заходу на схід,
Рамено — з …

I.

Гарячий день втопивсь в нічній прозорій млі.
Ти довго Шекспіра перекладав сьогодні —
І знав, що все це — …

I.

Не поет — бо це ж до болю мало,
Не трибун — бо це лиш рупор мас,
І вже …

I.

Необорима сонячна заглада —
Віки, віки — одна блакитна мить!
Куди ж поділа, степова Елладо,
Варязьку сталь і візантійську …

I.

Не хліб і мед слов’янства — криця! кріс!
Не лагода Еллади й миломовність —
Міцним металом наллята безмовність,
Короткий …

I.

Всі вироки, здається, проказав
Рвучким і ярим віршем… А Росія
Ще догнива, як здохлий бронтозавр,
І труп — горою …