Не хліб і мед слов’янства…

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Не жар ліричних малярій, Не платонічні очі Музи — Скінчився вік наш, кустарі, Під рокоти космічних музик! І над безоднями глибин Стихії шалом біснуватим Єдино Конструктивний Чин Поможе нам опанувати. Не Пітії сліпий екстаз, Не вундеркіндство і арена, Ні — Математика проста — Прозорим променем Рентгена. Талант — ліричне джерело. Тож не поет, хто лиш […]

I Вітер гонить, ніби хмару, Сніг та галич із загат, А назустріч їм із яру Осокори гоготять… Біля хати над обривом Я дорубую війце, Аж замет холодну гриву Тріпає мені в лице; Стогне, виє завірюха Із-під стріхи з рогози, А у хаті і задуха, І весільні голоси; Змерзло в мене й серце, й пальці, І […]

На ріках вавілонських і я там сидів… І. Франко Скорботне серце моє, день і ніч ти болиш, наче птиця жива, на ножі тріпотиш: бідні діти землі перейшли старий Збруч долю в пана однять…та й додому не йдуть… А вже з чорних морів хвиля впала у степ, кругом селищ вона скам’яніла тепер… Чи ви гору нову […]

Тече річка бережками,тече річка лугом —гей, гей, гей, гей!Тече річка лугом. «Чом до мене не заходиш,як ідеш ти з плугом? —гей, гей, гей, гей! —як ідеш ти з плугом?» «Як до тебе заходити,то ти скажеш сісти —гей, гей, гей, гей! —то ти скажеш сісти. Ой як же ми поберемось —що ж ми будем їсти? —гей, […]

Коли без сили я і сліз ходжу, Та ще в чужій хатині, і автора коханого держу І не читаю в самотині, А слухаю годинника лиш дзвін, Та ще луну його бездонну — Тяжкий, мов Каїн, підступає сплін І думу підіймає сонну З якогось темного кутка душі Аж під ліхтар незримий туги,— І бачу, як блищать […]