Класична поезія
Poems.com.ua

Україні

Василь Симоненко

Виділіть текст, щоб додати нотатку.

Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім’ям радію
І сумую іменем твоїм.

Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім’ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.

Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім’ям вмираю
І в твоєму імені живу!

Пориньте у глибоку та щиру лірику Василя Симоненка, присвячену рідній землі. Цей вірш вражає своєю емоційною силою, відданістю та незламною вірою в майбутнє. Відчуйте усю глибину авторських переживань через прекрасні поетичні рядки. Запрошуємо прочитати твір повністю та насолодитися його довершеним звучанням.

0

Сподобалось? Поставте оцінку

Click on a star to rate it!

Average rating 0 / 5. Vote count: 0

No votes so far! Be the first to rate this post.

Улюблені

Сподобався твір?

Додайте його до своєї добірки або створіть новий список — публічним списком можна поділитися посиланням.

Обговорення (0)