Україні
Виділіть текст, щоб додати нотатку.
Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім’ям радію
І сумую іменем твоїм.
Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім’ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.
Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім’ям вмираю
І в твоєму імені живу!
Пориньте у глибоку та щиру лірику Василя Симоненка, присвячену рідній землі. Цей вірш вражає своєю емоційною силою, відданістю та незламною вірою в майбутнє. Відчуйте усю глибину авторських переживань через прекрасні поетичні рядки. Запрошуємо прочитати твір повністю та насолодитися його довершеним звучанням.
Обговорення (0)