<p>Днів тринадцять-п’ятнадцять минуло —<br />цуценята розплющили очі<br />і побачили світ цей великий,<br />відчуваючи радість і острах.<br />І живіт материнський уздріли,<br />двері нашого спільного дому,<br />і духмяних азалій цвітіння,<br />і сліпучого світла потоки.</p>
<p>І себе — одні одних — впізнали:<br />попелясті, …</p>
<p>Я там, де вже мене немає,<br />в Анауаці срібно-синім;<br />я при його убогім світлі<br />причісую дитя руками.</p>
<p>Дитина на моїх колінах<br />подібна до стріли із лука.<br />Її загострюю й гойдаю,<br />наспівуючи колисанку.</p>
<p>В старому й молодому світлі<br />оце хлоп’я мені …</p>
<p>Вчительці Еммі Ортіс<br />Світло всесвіт огортає,<br />в тому світлі бачу сейбу,<br />і Америки в тій кроні<br />грають спалахи зелені!<br />Гей, сейбо, гей-но, гей-но!</p>
<p>Сейба ця не виростала:<br />сейбу, дерево правічне,<br />не саджали індіанці<br />і не зрошували ріки.<br />Проти неба вихиляє…</p>
<p>Достигле сонце двох Америк,<br />
о сонце інків, сонце майя,<br />
тобі молились майя й кіче,<br />
вславляли з краю і до краю,<br />
в твоїм промінні аймара<br />
бурштином жовтим палахтіли.<br />
Червоним сходиш ти фазаном,<br />
а вдень стаєш фазаном білим.</p>
<p>Від леопарда рід ведеш …</p>