Ех ти, літо з гарячими бурями!
Оживляєш і поле, і луг.
Розлучуся з думками похмурими,
Вийду з хати, погляну навкруг.
Шум стоїть над густою дібровою,
Ніби рада про щось там іде;
Потічок гущиною вільховою
Шелепоче, мов нитку пряде.
Розпласталися ниви, …
Що бачу? Все тихо, все згасло до споду…
Чи ж правда? Чи більше не маємо сили?
Чи всі, хто боровся за справу народу,
Побиті та скинуті в темні могили?
Невже покорився народ весь нікчемно,
Скрутилося слово правдиве і чесне?
Невже …
Я не для вас, панове, ні,
У вільний час пісні складаю, —
Що спало в серці там, на дні,
Буджу й на суд у світ пускаю.
Я не для вас, панове, ні!
Я не для вас, панове, ні,
Збуваюсь тиші …
Чого ви хочете, панове,
Що сталось? Чи не мозку струс?
Чом зняли галас проти мови,
Що нею гордий білорус?
Для білоруса тая мова
Не крадена, вона своя,
Він народився з того слова,
То – батьківщина і сім’я.
Тепер і ви …
Молоточок цок, цок, цок!
Клепай косу, мужичок!
Крицю підгостри тверду,
А я пісню заведу.
Гоп, гоп, гоп!
Пісню заведу.
Був колись хитрішим люд,
Не мав зброї, але тут
Коси шаблями були,
Воювати з ними йшли.
Гоп, гоп, гоп!
Воювати йшли.…
Як гляну, погляну – неправдою лютою
Цей світ закувався під владою тьми.
Наповниться серце гіркою отрутою,
Та вирветься пісня, облита слізьми.
Щасливу людину побачити хочу я —
Шукати даремно щасливця-раба!
Немає щасливої долі жіночої,
Але найстрашніша – вдовина судьба.
Ніхто …
О земле, я люблю, кохаю до нестями
Тебе, немов свою коханку, залюбки
Сплітати прагну я тобі із зір вінки,
Тебе оточувать безсмертними хвалами.
На просторі твоїм чудові писанки
Я бачу – в зелені ти блискаєш світлами,
Братерства й любощів палахкотять …
Зачинені у мріях з болем правди,
Ми здобувати мусимо знаття,
Досліджувати людські душі й знади,
Шукати ідеального буття,
І все заглушувати без пощади,
Що жертвує нам доля для життя,
І тільки віщувати майбуття,
Щоб потім зникнути, як прах, назавжди.
Ілюзіями …
Не мрійте про минулість величаву,
Бо мріями її не воскресить.
Віддайте хоч життя – вона й на мить
Не вернеться, не принесе вам славу.
Майбутнє ваше крізь далінь темнаву
Не світить щастям, мов ясна блакить.
І сумнів, схований в душі, …
Світання долі не для вас прийшло,
Вам зорі не цвістимуть, як блавати;
Не буде вас надія зігрівати,
Що повертається, немов тепло.
Про завтра, і про хліб, і про житло
Ви думати повинні, й працювати
За себе, і за інших, і …
Дивлюся: йде якась мізерна тінь,
На плечах сірячина, вся муруга
Та порвана, а на губах осуга,
А твар, неначе виорана рінь;
Захриплий подих з кашлю та болінь,
В очах життя нема, лиш – біль і туга.
Ця постать виморена й …
Удар, душе, удар, небого,
По струнах мислей-веселух!
Розворуши життя мойого
Мінливого оспалий дух.
Хай, ставши на папері строго,
Думки потішать братній слух,
Народу хай прийде пора
Згадати часом пісняра!
Для щастя нам так мало треба —
Малий привіт зі сторони,…
Все вище сонце, менша тінь,
Хтось там співає, чути сміх.
Спливає на людей теплінь,
І радість огортає всіх.
Світ сонечко розвеселя,
Вже чути подихи весни.
Загине й слід зими; земля
Студені поскидає сни.
Зазеленіє ліс, моріг,
Заграє дзвонами струмок.
Село …
Ви кажете: сумно співаю, не згадую
Про щастя, про радості чи про любов…
Покиньте сміятись! Не втішив я правдою,
То що ж, – я неправди в душі не знайшов!
Я правди своєї повік не зцураюся,
І пісні моїй не потрібно …
На світі жити
Все важче й важче,
Переробити
Долю на краще
Важко мені.
Молодість, радість —
Все потаємці
Я склав навіки
Глибоко в серці —
На самім дні.
Чорного хліба,
Хліба шукаю.
Ходити мушу
З краю до краю —
Горе …
Ех, ненависна доля моя,
Під’яремне життя – навісне!
Кров жере з мене пан, як змія,
Ще й грозиться прогнати мене.
За латки на свитині старій
Він, неситий, мене обікрав.
Він розжився на крові моїй,
Крові мало – життя б відібрав!…
Ми й з плужечком ішли, ми й борінку несли —
Прислужитись хотіли тобі.
Гарби гною тягли на ріллю, як воли —
Засівали ж по третій гарбі.
Ми святили тебе, ми не день і не два
На погоду чекали ясну,
Щоб …
Правду з неправдою,
Цноту – із єрессю
Вимішай – матимеш
Добру поезію.
Літо, ніч, місяць,
Явір, черешня,
Дівчина, хлопець, —
Пісня справдешня.
Шепти, присяга,
Злагода, згода,
Вічне кохання, —
Оце вам ода!
Опівніч, клуня,
Сіно – принада.
Парубок, дівка, —…
Скільки хижого,
Безсердечного Зла всілякого
Ходить, повзає!
Як не хочеться
Серцю доброму
Та з бридотою
Зустрічатися!
Ось конвой іде,
Зброя блискає,
На руках, ногах
Дзвонять ретязі.
Он сирітонька
Під воротами
Плаче з голоду,
Клякне з холоду.
Там над працею
Безкорисною…
Хай же вам так не здається,
Що біда навік затисне…
Знайте, лихо перетреться,
Блискавкою доля зблисне.
Правда, повні смутку вісті
Буйний вітер нам приносить.
Він на кожному обійсті
З болю плаче та голосить.
І голосить при народі,
Як за немовлятком …
Там ллється кров, рвучи закови,
Борці на шибениці йдуть.
А ви спите, хоч там братове
Вас, мучених найгірше, ждуть.
Скажіть, за кого ж то померти
Пішли вони в криваву хлань,
Хто гідний там такої жертви,
Таких нечуваних страждань?!
Га, з …
Недавно з тобою ми стрілись; вела ти
Палку суперечку зі мною тоді.
Тобі – визнаю – довелося страждати,
І втіхи зазнати, і жити в біді.
Коли долітає до мене в зітханні
Твій біль, наче блиск у вечірній ясі,
Коли в …
Мати, моя мати,
Що ти наробила, —
Мене горювати
На світ народила?
За що, за що
Твій син бідак,
За що, за що
Він плаче так?
Скажи!
Бідує дитина,
Ти й сама не скачеш, —
За себе й за сина…
Покиньмо скаржитись самі собі,
На долю нарікати раз у раз, —
Нам треба жити в мужній боротьбі,
Щоб не кляли нащадки потім нас.
Стежки облудні темного життя
Науки променями освітім,
Щоб ми і наше в майбутті дитя
Темнот не знали …
