Джини
Поснули Шпилі.
Здрімнули
Жалі.
Мов хворе,
Спить море
Просторе
В імлі.
Що це? — Шепіт
Зусібіч,
Млосний трепет –
Дише …
Здобуте місто
Вогонь, вогонь, кров, кров і руїна!
Корт Реаль. «Облога Діу»
Все місто в полумʼї, як ти звелів, владико!
Всі крики …
Канаріс
Діяти без вагань.
Старий девіз
Коли вже корабель, підтятий у бою,
Пливе назустріч смерті,
І звислі паруси втрачають міць свою,…
Ентузіазм
Вперед, юначе мій! Ступай же!
Андре Шеньє
Мерщій до Греції! Пора! Скоріше в путь!
Хай відомстить народ своїм катам, що …
Замрія
*Lo giorno se n’andava, e l’aer bruno
Toglieva gli animai che sono’n terra,
Dalle fatiche loro.
Dante.
Лиши мене в …
Турнір короля Іоанна
Понад шістсот списів було зламано, билися піші й кінні, через барʼєр, мечами та списами, і ні ті, що боронилися, ані …
Завершення
Ubi defuit orbis*
I
Так, я перегорнув історію народів!
У книзі велич є, скорбота й грім походів.
І дух мій …
Вірш найсумнішої матері
Для чого ти прийшов?
Для чого ти прийшов? Ніхто не полюбить тебе, хоч ти вродливий, сину мій. Хоч ти всміхаєшся, …
Вірші матерів
Ніжність
Заради сплячої дитини, яку я несу, мій крок зробився сторожким, а серце стало віруючим відтоді, як несе в собі …
Двері
Все довкола нас будує
свій світогляд. Так і двері.
Я на них удень дивлюся,
на прочинені й закриті,
а здається, …
Моя мати
I
Була моя мати маленька,
як м’ята або як травина;
і тінь свою власну на речі
їй важко було відкидати.…
Руки робітників
Мозолисті руки — схожі
на звірят чи на молюсків,
кольору землі, чи гною,
чи вогню, чи саламандри
спеченої, — опадають…
Прощання
Прощай, о земле золота,
немов осяяння, — два роки
ти милувала зір мені,
сходила я твої дороги.
І ось лишаю …
Обтинання мигдалевого дерева
На фоні неба чистого рукою
мигдаль я обтинаю. Ось торка
галузка, мов коханого щока,
з невкірністю і пристрастю прудкою.
Так …
Дитя дерева
Зимове дерево на тлі небес,
як силует Еразма з Роттердаму,
суворе й лицарське, шрам біля шраму,
і світло мислі, паче …
Світання
Відчиняю своє серце, щоб зайти
Всесвіт міг, як водоспад палющий.
День новий приходить — його з’ява
зупиняє подих мій.
Я …
Смеркання
Я відчуваю: тане моє серце,
неначе віск, у ніжному томлінні;
і кров моя вже на вино не схожа —
тече …
Ніч
Тануть гори й пасовища,
повертається червоне
в свою кузню сонце; гаснуть
всього світу шуми й дзвони.
Розпливаються дерева,
сад неначе …
Ронда вогню
Квітко мужності одвічна,
золота моя лелітко,
не з землі, стопелюсткова,
ти ростеш, вогненна квітко.
Квітку цю дарують радо
у купальську …
Смерть моря
Вмерло море якоїсь ночі —
у тісних берегах зібгалось,
наче зморщилася накидка,
що пожбурена геть недбало.
Як хмільний альбатрос ширяє,…
Селянка
Надаремно бузок садовить
чи підрізає азалії
й набирає воду у відра,
що лице її віддзеркалює.
В одному відрі не бачить…
Жаліслива
Я хочу йти до старого,
що маяк догляда на скелі;
вуста — солоні, як хвиля,
в зіницях — провалля темне.…
Одне слово
Застрягло у моєму горлі слово —
і не позбудусь, не звільнюсь від нього,
хоча воно в мені пульсує кров’ю,
бо …
Співаю те, що ти любив
Співаю, що любив ти, мій талане,
щоб ти прийшов і слухав, мій талане,
щоб пригадав задавнене й недавнє,
о тінь …