Пісня — Сторінка 7

Ой да світи, місяць,
ой да світи, ясний, гей,
ще й полуночная зоря!
Ой та й просвіти ж ти
милому …

За річкою, за Дунаєм
козаченько конем грає —
козаченько конем грає,
він дівчину підмовляє:

«Дайся, дівча, на підмову
козакові молодому!» …

Вийду я за гай, гляну на свій край —
гляну на свій край та й зажурюся,
та й зажурюся, запечалюся,…

Ой пряду, пряду,
спатоньки хочу.
Ой склоню я голівоньку
на білую постілоньку,
може, я засну.

Аж свекруха йде,
як змія …

Гиля, гиля, сірі гуси,
та на тихий Дунай,
зав’язала голівоньку,
тепер сиди та думай.

Гиля, гиля, сірі гуси,
та на …

Посію я мак над водою,
та заріс мій мак лободою.
Ой сама ж, мамцю, зле зробила,
що мене рано не …

Чи я в лузі не калина була,
чи я в лузі не червона була?
Взяли ж мене поламали
й в …

Ой по горах, по долинах
пташечки літають —
не зазнала я розкоші,
вже літа минають.

Чи я спила, чи я …

Ой вербо, вербо,
де ти росла,
що твоє листячко
вода знесла?

Ой знесла, знесла
тиха вода —
а я, молода,…

Брала дівка воду,
брала, брала, вибирала —
до дна й не добрала.

Жила в батька одиниця —
до добра не …

Ой мій батько гіркий —
мені світа зав’язав,
моя мати-зоря
мене заміж оддала.

Моя мати-зоря
мене заміж оддала
на чужу …

«Ой попливи, вутко,
проти води прудко,
та накажи матусеньці,
що я умру хутко!»

Вутоньки немає —
матінки не буде,
десь …

Як приїхав братік
та до сестриці в гості,
та поставив кониченька
та на жовтім помості.

«Ой стій же ти, коню,…

Ой виорю я нивку широкую
та посію хмелю високого,
та нароблю пива солодкого,
та зберу я роду багатого,

та запросю …

Ой піду я в ліс по дрова,
назбираю лому —
завів мене чужий розум
на чужу сторону.

А на чужій …

Іще сонце не заходило,
а до мене щось приходило.
Приходила моя матінка,
приходила моя рідная,
приходила моя вірная,

вона ж …

Ой прибудь, прибудь, хоч коня добудь,
не лугами, берегами —
гей, любилися та не побралися
за лихими ворогами.

«Ой я …

Та й не жалко мені та й ні на кого,
тільки жалко мені на отця свого —
на отця свого, …