Гиля, гиля, сірі гуси

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Ой по горах сніги лежать, по долинах води стоять, а по шляхах маки цвітуть. То ж не маки червоненькі, то чумаки молоденькі битим шляхом у Крим ідуть. Гомін, гомін по діброві, туман поле покриває, мати сина прикликає: «Вернись, сину, додомоньку, змию тобі головоньку» — «Ізмий, мамо, сама собі, або моїй рідній сестрі.» Мене змиють дрібні […]

Над шляхом, при долині, біля старого граба, де біла-біла хатка стоїть на самоті, живе там дід та баба, і курочка в них ряба, вона, мабуть, несе їм яєчка золоті. Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, і вишні чорноокі стоять до холодів. Хитаються патлашки уздовж всії стежини, і стомлений лелека спускається на хлів. Чиєсь дитя […]

Чого ви хочете, панове, Що сталось? Чи не мозку струс? Чом зняли галас проти мови, Що нею гордий білорус? Для білоруса тая мова Не крадена, вона своя, Він народився з того слова, То – батьківщина і сім’я. Тепер і ви заговорили, Добродії із владних сфер, А дотепер ви що робили, Що діяли ви дотепер? Ваш […]

Ой у полі — три доріжки різно, ходить козак до дівчини пізно. «Ой не ходи ти, козаче, до мене — буде слава на тебе й на мене, ще й на твого коня вороного, ще й на тебе, хлопця молодого!» «Ой я слави, слави не боюся — з ким люблюся — не наговорюся! З ким люблюся […]

Ой давно, давно я в батька була — вже й тая стежечка терном заросла! Ой терном, терном ще й шипшиною — я в батька була ще дівчиною! Я в батька була, так як цвіт цвіла, тепер я стала, як трава в’яла, куди летіла — трава шуміла, а де ж я впала, там річка стала. Текла […]