Українська народна поезія — Page 10

Хвалилася береза —
хвалилася:
«Що я вгору висока —
що я вгору,

що я вгору висока,
що я в корінь …

Ой черчику та горобчику!
Полинь, полинь та по садочку!
Полинь, полинь та по садочку —
розкажи нам усю правдочку:

Кому …

Котилася ясна зоря з неба
та й упала додолу.
Журилася молода дівчина
та своєю бідою.

«Ой хто ж мене, молоду …

Закувала зозуленька
на стодолі на розі —
заплакала дівчинонька
в батька на порозі.

Не куй, не куй, зозуленько,
на стодолі …

Чого ж вода каламутна,
чи не хвиля збила?
Чого ж і я така смутна,
чи не мати била?

Мене мати …

Ой не цвіти буйним цвітом,
зелений катране —
тяжко-важко на серденьку,
як вечір настане.

«Ступай, коню, ступай, коню
з гори …

Чого селезень скучний, невесел,
скучний, невесел, невідрадісний?
— Ой, як мені жить, веселому буть, —
любив вутінку, не можу забуть,…

Чи це ж тая криниченька,
що голуб купався?
Гей, гей, гей!
Що голуб купався.

Чи це ж тая дівчинонька,
що …

Зашуміла ліщинонька,
заплакала дівчинонька.
Заплакала, затужила, —
нема того, що любила.

Нема його і не буде, —
розраяли злії люди.…