Українська народна поезія — Page 11

Ой у полі озеречко,
там плавало відеречко —
соснові клепки, а дубове денце,
не цурайся, моє серце.

Там плавало відеречко…

Ой зайди, зайди,
місяць, на ту пору,
ой вийди, вийди,
дівка, за комору.

«Порадь, дівчино,
що мені казати,
що не …

— Ой зійди, зійди ти, зіронько вечірняя,
ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная!
Рада б зірка зійти — чужа хмара …

На городі верба рясна —
там стояла дівка красна,
хорошая та вродлива,
її доля нещаслива.

Її доля нещаслива —
нема …

Гаю, гаю, зелен розмаю,
любив дівчину, сам добре знаю.
Любив дівчину півтора року,
доки не дізнали вороги збоку.

Як дізнали …

Ой ти, місяцю ясний, —
та мій милий прекрасний!
Та який ти вродився —
на світі нещасний!

Ой який ти …

Ой зійди, зійди ти, ясен місяцю,
як млинове коло,
ой вийди, вийди, серце дівчино,
та промов до мене слово, —…

Ой вийду я на могилу,
могила висока,
подивлюся на долину,
долина глибока.

А по тій долиноньці
буйний вітер віє —…

Тихо, тихо Дунай воду несе,
ще тихше дівка косу чеше —
чеше, чеше та на Дунай несе:
«Пливи, косо, тихо …