Українська народна поезія — Page 12

Чорноморець, моя мати, чорноморець —
вивів мене босу на морозець.
Ой став вітер буйнесенький повівати,
ой став мене чорноморець намовляти:…

Ой у полі,
ой у полі та туман-димно —
за туманом нічого не видно.

Тільки видно,
тільки видно та криниченьку …

Ой у полі жито —
копитами збито,
під білою березою
козаченька вбито.

Ой убито, вбито,
затягнено в жито —
червоною …

Ой да світи, місяць,
ой да світи, ясний, гей,
ще й полуночная зоря!
Ой та й просвіти ж ти
милому …

За річкою, за Дунаєм
козаченько конем грає —
козаченько конем грає,
він дівчину підмовляє:

«Дайся, дівча, на підмову
козакові молодому!» …

Вийду я за гай, гляну на свій край —
гляну на свій край та й зажурюся,
та й зажурюся, запечалюся,…

Ой пряду, пряду,
спатоньки хочу.
Ой склоню я голівоньку
на білую постілоньку,
може, я засну.

Аж свекруха йде,
як змія …

Гиля, гиля, сірі гуси,
та на тихий Дунай,
зав’язала голівоньку,
тепер сиди та думай.

Гиля, гиля, сірі гуси,
та на …

Посію я мак над водою,
та заріс мій мак лободою.
Ой сама ж, мамцю, зле зробила,
що мене рано не …