Втрата — Сторінка 3

Вийду я за гай, гляну на свій край —
гляну на свій край та й зажурюся,
та й зажурюся, запечалюся,…

Та забіліли сніги,
забіліли білі,
ще й дібровонька.

Та заболіло тіло,
бурлацькеє біле,
ще й головонька.

Ніхто не заплаче
по …

Ой у полі могила
з вітром говорила:
«Повій, вітре буйнесенький,
щоб я не зчорніла.

Ой щоб я не зчорніла,
щоб …

Побратався сокіл з сизокрилим орлом:
«Ой, брате мій, брате, сизокрилий орле,
покидаю тобі всі розкоші мої,
всі розкоші мої та …

Ой горе тій чайці, чаєчці небозі,
що вивела чаєняток при битій дорозі.
Ой йшли чумаки, весело співали,
й чаєчку ізгнали, …

У полі криниченька, холодна водиченька,
там чумак волів напуває.
Воли ревуть, води не п’ють, доріженьку чують.
«Бодай же ви, сірі …

Козака несуть
й коня ведуть,
кінь головоньку клонить.
А за ним, за ним
його дівчина
білі рученьки ломить.

Ой ломи, …

Стоїть явір над водою,
в воду похилився,
на козака пригодонька:
козак зажурився.

Не хилися, явороньку,
ще ж ти зелененький,
не …

Ой а в городі, ой а в городі,
а в городі там случилася біда.
Ой у городі, ой у городі,…

Чорна рілля заорана, гей, гей!
чорна рілля заорана,
і кулями засіяна, гей, гей!
і кулями засіяна.

Білим тілом зволочена,
і …

Ой на горі огонь горить,
а в долині козак лежить.
Накрив очі китайкою,
заслугою козацькою.

Що в головах ворон кряче,…

Гей, колись була розкіш-воля,
а теперенька — недоленька.
А теперенька — недоленька;
та болить серце й головонька.

А чорна хмара …

Ой ходила та Маруся
по крутій горі,
побачила селезня
на тихій воді.

«Пливи, пливи, селезню,
тихо по воді,
прибудь, прибудь, …

Навіки розірвали руки.
Пустеля віддалі лягла
Вітрами вічної розлуки,
Степами мороку і зла.

Ось виють зими, квітнуть весни
І наливаються …

Ой ти, моє сонце,
Як же світиш ясно!
Де ж тоді було ти,
Як жилось нещасно?
Як моє дитинство
Радості …

Володар кволий твій одбився од наук
Величної доби Зигмунда й літ терпіння.
Він «Поділ» стверджує в чужині й до вдуріння…