Гей, колись була розкіш-воля

Гей, колись була розкіш-воля,
а теперенька — недоленька.
А теперенька — недоленька;
та болить серце й головонька.

А чорна хмара наступає,
а дрібен дощик накрапає.
А дрібен дощик накрапає,
а мати сина научає:

«Та слухай, сину, мого слова,
та не йди нігде, сиди дома!»

Син матері не послухав,
осідлав коня та й поїхав.
Менша сестра коня веде,
середульша — сідло несе.

«А коли, брате, в гості прийдеш?»
а старша сестра брата пита.

«Візьми, сестро, піску в жменю
та посій, сестро, на каменю.
А коли, сестро, пісок зійде,
а тоді братик в гості прийде».

Нема з піску нема сходу,
та нема брата із походу!