Ой ходила та Маруся…
Ой ходила та Маруся
по крутій горі,
побачила селезня
на тихій воді.
«Пливи, пливи, селезню,
тихо по воді,
прибудь, прибудь, мій батеньку,
тепера к мені» —
«Ой рад би я, дитя моє,
побути к тобі,
насипали сирої землі
на груди мої.
Насипали сирої землі
на груди мені,
склепилися карі очі
й вустоньки мої.
Склепилися карі очі
й вустоньки мої, —
не дам тобі порадоньки,
бідній сироті».
А. Конощенко, “Українські пісні з нотами”, Одеса, 1902, ст. 133
Add to Favorites
Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:
Коментарів ще немає... Будьте першим!