Розлука — Сторінка 4

Ой у полі озеречко,
там плавало відеречко —
соснові клепки, а дубове денце,
не цурайся, моє серце.

Там плавало відеречко…

Ой зайди, зайди,
місяць, на ту пору,
ой вийди, вийди,
дівка, за комору.

«Порадь, дівчино,
що мені казати,
що не …

— Ой зійди, зійди ти, зіронько вечірняя,
ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная!
Рада б зірка зійти — чужа хмара …

На городі верба рясна —
там стояла дівка красна,
хорошая та вродлива,
її доля нещаслива.

Її доля нещаслива —
нема …

Гаю, гаю, зелен розмаю,
любив дівчину, сам добре знаю.
Любив дівчину півтора року,
доки не дізнали вороги збоку.

Як дізнали …

Ой ти, місяцю ясний, —
та мій милий прекрасний!
Та який ти вродився —
на світі нещасний!

Ой який ти …

Ой зійди, зійди ти, ясен місяцю,
як млинове коло,
ой вийди, вийди, серце дівчино,
та промов до мене слово, —…

Ой вийду я на могилу,
могила висока,
подивлюся на долину,
долина глибока.

А по тій долиноньці
буйний вітер віє —…

Чорноморець, моя мати, чорноморець —
вивів мене босу на морозець.
Ой став вітер буйнесенький повівати,
ой став мене чорноморець намовляти:…

Ой у полі,
ой у полі та туман-димно —
за туманом нічого не видно.

Тільки видно,
тільки видно та криниченьку …

Ой да світи, місяць,
ой да світи, ясний, гей,
ще й полуночная зоря!
Ой та й просвіти ж ти
милому …

Вийду я за гай, гляну на свій край —
гляну на свій край та й зажурюся,
та й зажурюся, запечалюся,…

Гиля, гиля, сірі гуси,
та на тихий Дунай,
зав’язала голівоньку,
тепер сиди та думай.

Гиля, гиля, сірі гуси,
та на …

Чи я в лузі не калина була,
чи я в лузі не червона була?
Взяли ж мене поламали
й в …

Ой піду я в ліс по дрова,
назбираю лому —
завів мене чужий розум
на чужу сторону.

А на чужій …

Іще сонце не заходило,
а до мене щось приходило.
Приходила моя матінка,
приходила моя рідная,
приходила моя вірная,

вона ж …

Ой прибудь, прибудь, хоч коня добудь,
не лугами, берегами —
гей, любилися та не побралися
за лихими ворогами.

«Ой я …

Та й не жалко мені та й ні на кого,
тільки жалко мені на отця свого —
на отця свого, …