Класична поезія — Page 14

Мотто:
«Де не лилися ви в нашій бувальщині,
де, в які дні, в які ночі?
чи в половеччині, ханщині, ляччині, …

Я був не з криці, не з заліза, не з бетону
тоді, коли безправний без мети ходив,
і люди українські …

Ох, ноче, ноче без луни і крику,
без місяця і без зірниць,
я знов твою пустелю дику
полохаю із-під ялиць.…

Мій Боже, ти любиш з блакитної арки
пускати над селами пил,
і нюхати в церкві, як пахнуть огарки,
олива і …

Сказав колись Господь, що я людина,
бо в мене совість і душа глуха,
і я тепер шепчу: «Христе, спаси нас…

Із самого вершечка гір
кудлаті позвисали мряки,
що навіть прапор прапоганський
не поворушить гілляки.

А я похилений своїм
єдиним, як …

Ви вирвали серце у себе з грудей,
а разом із ним і тривогу,
і десь подали аж на небо руде…

Я вас любив, німуючи, то словом
і вірив сліпо та тривожно знов,
а ви боялися, щоб випадково
не виявив при …

Крики дальні, крики птиці,
стріньте хоч луну мою
над хрестом святим дзвіниці
у покинутім краю.

Серце чуле, серце чисте,
чи …