Poems.com.ua
Люди — прекрасні…
Василь Симоненко
Виділіть текст, щоб додати нотатку.
Люди — прекрасні.
Земля — мов казка.
Кращого сонця ніде нема.
Загруз я по серце
У землю в’язко.
Вона мене цупко трима.
І хочеться
Бути дужим,
І хочеться так любить,
Щоб навіть каміння байдуже
Захотіло ожити
І жить!
Воскресайте, камінні душі,
Розчиняйте серця і чоло,
Щоб не сказали
Про вас грядущі:
— Їх на землі не було…
«Люди — прекрасні…» — філософська поезія Василя Симоненка про цінність життя, любові та людської душі. Ліричний герой відчуває нерозривний зв’язок із землею й прагне жити так, щоб навіть байдужий світ оживав від сили людських почуттів. Поет закликає людей відкрити свої серця та залишити після себе добрий слід. Твір написано 16 січня 1963 року.
Обговорення (0)