Poems.com.ua
Моя мова
Василь Симоненко
Виділіть текст, щоб додати нотатку.
Все в тобі з’єдналося, злилося —
Як і поміститися в одній! —
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.
Ти даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости й не в’януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі — великого народу
Ніжна і замріяна душа.
«Моя мова» — поезія Василя Симоненка про силу й красу української мови. Поет показує її як живу духовну силу, що поєднує народну пам’ять, боротьбу, мудрість і творчість. Українська мова стає джерелом натхнення для поета та втіленням душі великого народу. Твір утверджує право мови жити, розвиватися й звучати в поезії.
Обговорення (0)