Класична поезія — Сторінка 12

Ой, здається – не журюся, таки ж я не рада,
чогось мені тяжко-важко, на серці досада.

Ой кину я ту …

(На біблейську тему)

1

Кому се так квітками, та вінками,
Та віттям гордеє чоло вінчають?
Кого то співами веселими й …

Я сьогодні в тузі, в горі,
Мов у тяжкім сні, –

Отруїли ясні зорі
Серденько мені.…

Над хвилями моря, на скелі,
Хороша дівчина сидить,
В лавровім вінку вона сяє,
Співецькую ліру держить.

До пісні своєї сумної…

Як дитиною, бувало,
Упаду собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.

“Що, болить?” – …

Осінній плач, осінній спів
посеред літа золотого
непереможно забринів
із серця мого

Ох, то ж за те, що восени,
сумного, …

(Посвята дядькові Михайлові)

DO

(Гімн. G r a v e*)

* Урочисто (італ.).

До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна …

Як Ізраїль діставсь ворогам у полон,
то рабом своїм бранця зробив Вавілон.

І, схиливши чоло, подолані борці
переможцям своїм будували …

Скажи мені, любий, куди мої сльози поділись?
Чи то вони всі вже, мов літні дощі, розточились?
Чи, може, вони розійшлися …

Як я люблю оці години праці,
Коли усе навколо затиха
Під владою чаруючої ночі,
А тільки я одна, неподоланна,
Врочистую …

Якби вся кров моя уплинула отак,
як сі слова! Якби моє життя
так зникло непримітно, як зникає
вечірнє світло!.. Хто …

Що ти говориш, любко моя мила?
Се наче грім з ясного неба впав!
Чи я тебе не щиро покохав?
Ні! …

(Апокриф)

Розпечений весняним гострим сонцем
пашить Єрусалим. Проміння біле
від білих стін і вулиць відбиває,
ряхтить вогнем на золотих покрасах…

Годі тепера! ні скарг, ані плачу,
Ні нарікання на долю, – кінець!
Навіть і хвилю ридання гарячу
Стримать спроможусь. Нестиму …

(Легенда)

Одкрита полонина, де будується нове місто, подібне до руїни своїми недокінченими безверхими хатами та недовершеними храмами. Деякі будови і …

Якщо прийде журба, то не думай її
Рознести у веселощах бучних
За столом, де веселії друзі твої
П’ють-гуляють при покликах …

(Казка)

Давно, в дитячий любий вiк,
в далекiм рiднiм краю
я чула казку. Чула раз,
а й досi пам’ятаю.

Менi …

Хвилини йдуть,
Пора у путь!
Прощай, рідний краю!
Вже хутко я піду. –
Тут долі не маю, –
На чужині …