Класична поезія — Page 10

Тече вода в синє море,
Та не витікає,
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Пішов козак світ за очі;…

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідий місяць на ту …

Вже поїзд наближався до вокзалу,
а я з вікна дивився в яр,
і дикі три гори над ним згасало
у …

З «Ворона»:
На ранок він мене покине,
коли мої надії відлетять.
Едгар По

Ще сонце у горах за гострі граніти…

Я дівчину любив, люблю і нині,
й вона мені сказала в пізній час:
«І сонце й місяць розійшлись в долині……

То був ні день, ні ніч.
Байрон

То був ні день, ні ніч,
бо сонце й місяць
на небесах стояли …

Кинув чумак село рідне,
щоб шукати долі інде.
В сірій свиті, йде не хутко,
ще й з верби пригубив дудку.…

Над садками чорна хмара плине,
ще й дощ настає,
а за мною бідна мати гине —
руки з муки в’є.…

Сіріє ранок, і від дальніх темних гір
справляється на лагер вітер,
потягши у яри та в кручі купи зір,
немов …