Поезії — Сторінка 44

«У тих піснях, як в чорних водах Стіксу,
Відбилося криваве лихоліття.» — Л. Українка
(закреслено в автографі «Суворий Дант…», 1898)…

1.
Знов на Богдановій дідизні
Історії свистять вітри,
Скрегочуть місяці залізні
Неповторимої пори.

Ще не одно століття йтимеш
Метою перед …

Кривавії зорі світ повідають…
«Слово о полку…»

1.
Лежиш, скривавлена і скута,
Мов лебідь в лютім полоні.
Яка ж страшна …

Знову Біблія літа розкрила
Сторінки заколосених піль.
Легкий вітер напружує крила
Гнати леготом золото хвиль.

Все забув: мої смутки і …

Не забути тих днів ніколи:
Залишали останній шмат.
Гуркотіли й лякались кола
Під утомлений грім гармат.
Налітали зловісні птахи,
Доганяли …

1.
Не треба ні паризьких бруків,
Ні Праги вулиць прастарих:
Все сняться матернії руки,
Стара солома рідних стріх.

Все сниться …

Не жар ліричних малярій,
Не платонічні очі Музи —
Скінчився вік наш, кустарі,
Під рокоти космічних музик!

І над безоднями …

Je suis un filsde cette race…
E. Verhaeren

Внук кремезного чумака,
Січовика блідий праправнук,
Я закохавсь в гучних віках,
Я …

* * *

Несамовитим криком крови
Роздерлися Твої уста:
Сурмищ у рупор пурпуровий,
Вагітна бурями повстань!

Крізь чорних днів крижану …

Крізь заходу іконостас,
З нерукотворним ликом Бога,
Стомились спалені уста
Кричать анафему епохам.

Кривавляться сувої хмар —
Повстань червлені орифлами …

На межі двох епох, староруського золота повен,
Зазгучав сонценосно твій сонячно-ярий оркестр, —
І під сурму архангела рушив воскреслий човен,…

Знов захід буряний. Недобрий.
Знов пророкує кров’ю літер,
Що ми загинем, яко обри,
Що буде степ, руїна й вітер,

Що …

1.
Завжди напружено, бо завжди — проти течій,
Завжди заслуханий: музика, самота.
Так, без шляху, без батька, без предтечі.
Так …

* * *

Стилет чи стилос? — не збагнув. Двояко
Вагаються трагічні терези.
Не кинувши у глиб надійний якор,
Пливу …

Ой ти, моє сонце,
Як же світиш ясно!
Де ж тоді було ти,
Як жилось нещасно?
Як моє дитинство
Радості …

Сидить російський чинодрал,
«Царя, отечества слуга»,
Оков поламаних жандарм,
В норі і вже без батога.
Він снить про трони, царський …

Сумні ми стоїмо перед своєю
Майбутністю, ворожим: так чи ні…
Чи ми воскреснем, впавши ниць душею,
Чи вийдемо з пітьми …

Час покликати громаду
На пораду, на нараду,
На великий здвиг!
Хай народ зійдеться й скаже,
Як здолати лихо враже
Задля …