Гірка пісня
Ґабріела Містраль
Перекладач: Сергій Борщевський
Гей! Пограймося, синочку,
в королеву й короля!
Це твоє зелене поле.
Бо чиї ж іще поля?
Бач, голівку конюшина,
вгледівши тебе, схиля.
Це твоя уся долина.
Бо чия ж іще земля?
Це для тебе з цвіту яблунь
мед визбирує бджола.
(Ні, неправда, що тремтиш ти,
наче неземне дитя,
і що в матері від горя
в грудях молока нема).
На м’яку постельку, любий,
вовни дасть тобі ягня.
Скільки зернят є в пшениці,
всі вони — твої, маля.
Молоко цідиться з дійки,
засівається рілля.
Все довкруг тобі належить,
дороге моє хлоп’я.
(Ні, неправда, що тремтиш ти,
наче неземне дитя,
і що в матері від горя
в грудях молока нема).
Гей! Пограймося, синочку,
в королеву й короля!