Вмерло море якоїсь ночі —
у тісних берегах зібгалось,
наче зморщилася накидка,
що пожбурена геть недбало.
Як хмільний альбатрос ширяє,…
Вмерло море якоїсь ночі —
у тісних берегах зібгалось,
наче зморщилася накидка,
що пожбурена геть недбало.
Як хмільний альбатрос ширяє,…
Заради сплячої дитини, яку я несу, мій крок зробився сторожким, а серце стало віруючим відтоді, як несе в собі …
Свою плоть колишу я,
колишу свого сина,
перемелюю всесвіт
почуттями рвучкими.
Тільки всесвіт, роздертий
пориванням пестливим,
повертається — бачу
білувату …
Я пам’ятаю жест і порух
тих, що мені давали воду.
В пахкій долині Ріо-Бланко,
де Аконкагуа в шапці льоду,
під …
Де жили в Тауантінсуйо
індіанці древні,
гімни й танці ми принесли
в гори ці пустельні.
Тут вогні живі палали,
завивали …
Ронда, ронда Аргентини
десь на тропіку скресає
і, спускаючись по ріках,
разом з ними виростає.
Обминає всі посіви,
поникає біля …
Вчительці Еммі Ортіс
Світло всесвіт огортає,
в тому світлі бачу сейбу,
і Америки в тій кроні
грають спалахи зелені!
Гей, …
Шляхами зі Сходу на Захід,
як вої в залізних заставах,
шикуються в ронду сувору
стосот срібних пальм величавих.
Вони розбредуться …
Острів Карібський та Сібоней,
пагін тендітний, підніжжя піщане, —
мов черепаха, лежить серед моря;
повний гаїв, де красуються пальми,
світлий …
І. ВІДЧАЙ
Імла густіє вічна — не зможу я впізнати
місцину, де жбурнуло мене в солоні хвилі.
Цю негостинну землю …
І. ВУЛКАН ОСОРОНО
Ти жбурляєш, гримкий вулкане,
сам у себе той град камінний!
Патріарше племен великих!
Найстаріший пастух рівнини!
Ти …
Достигле сонце двох Америк,
о сонце інків, сонце майя,
тобі молились майя й кіче,
вславляли з краю і до краю,…
Опис автора поки що відсутній.