Українська народна поезія — Page 18

Ой у полі криниченька одна,
ой холодная водиченька до дна.
Ой холодная водиченька до дна,
а в козака дівчинонька одна.…

Туман яром, туман яром,
а мороз долиною…
там зустрівся козаченько
з молодою дівчиною.

«Ой здорова, чорноброва,
ой здорова, здорова!
Скажи …

Та попід гаєм зелененьким доріжка лежала —
та туди наша судариня рекрут виряджала.
Ісписала, змалювала вдовиного сина —
хорош, хорош …

Вилітали орли
з-за крутої гори —
заплакали молодії хлопці,
сидячи в неволі.

Вони заплакали
ще й заголосили:
«А в кого …

Годі, березо, зеленій стояти —
пора тобі свій лист опускати;
беруть, беруть молодця в солдати —
за ним плаче та …

А все гори,
а все гори та долини —
ніде води напитися…
Задумав я,
задумав я женитися,
задумав я жінку …

Пливе човен, води повен,
та все хлюп-хлюп-хлюп.
Іде козак до дівчини,
та все тюп-тюп-тюп.

Пливе човен, води повен,
та й …

Ой летіла зозуленька, стала говорити:
«Не будете, мужики, панщини робити!»
Ой летіла зозуленька, в очереті впала:
«А вже ж ваша, …

За горою за крутою
косарики косять —
та у пана Саливона
собі хліба просять.

Ой косили косарики
півтори неділі —…