Українська народна поезія — Page 16

Ой там за Дунаєм, та за тихим Дунаєм —
молодець гуляє, молодець гуляє,
та молодець гуляє — на той бік …

Закувала зозуленька —
кує вона, кує:
«Позволь, мати, розказати —
як строкар бідує.

Як засвистить машиночка —
треба рано встати;…

Ой піду я лугом,
лугом-долиною —
ой чи не зустрінусь
з родом-родиною.

Ой там моя сестра
пшениченьку жала —
сказав …

Поза яром, да поза яром, поза лугом —
орав милий чужим плугом.
Чужі воли, чужа нива —
поганяє чужа мила.…

Не хились, тополе —
бо й так мені горе;
не хились, явірку —
бо й так мені гірко!

Сиди, зозуленько …

Брала дівка льон, льон —
та ще й конопельку;
добралася дівка
до сирої земельки.

«Ти, сира земелько —
прийми отця …

Ой матінко-зірко —
як у строку гірко:
куди хилять — то й хилюся,
бо я всіх боюся.

Ой матінко-зоре —…

Ой високо, високо
клен-дерево од води,
клен-дерево од води —
та й то листки опали,

та й то листки опали …

А хазяйський син рано пообідав —
ще й кури не піли,
а наймиток теє обідає,
що діти не з’їли.

А …