Поза яром

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

1. Все відійшло: і зойк заліза, І гуркіт міст, і стукіт днів, — Ось широчінь блакитно-сиза, Морського вітру рівний спів. Тут обрій відчиняє вічність, І спрагло п’є сп’янілий зір Удари хвиль, і барв ритмічність, І все, чим дихає простір. Все зникло: люди, і облуди, І попіл свят, і буднів біль. О моря материнські груди Під […]

Ой не рости, кропе,високо та й у городі —ой не ходи, старий,коло моїх ворітечок! Ой не топчи, старий,кудрявої м’яти —я того старогоод роду не любила, по його слідочкукаменем покотила —ой як тяжко-важкокаменю котитися, а ще тяжче-важчестарому женитися! Ой порости, кропе,високо та й у городі —ой походи, молоденький,коло моєї хати! Ой потопчи, молоденький,кудрявую м’яту —того молодогоод […]

Іде за мною вслід блідий, кістлявий труп, Повсюдно, наче тінь – куди я не ступлю. Чи встану, чи вночі в постелі мертво сплю, Зі мною завжди він – живий, рухливий слуп. Він зачинив мене в тісний, залізний зруб, Перетворив мій світ в темницю без жалю, Здер почуття, чи я терплю, чи не терплю, Здушив і […]

І. В твою далеку синь я обрій відчинив, Знемігся і припав — ковтати подих любий,— І сонцеокий день крізь дим далечини Блакитним леготом і пестить, і голубить. І в очі широчінь повіяла страшна, І простір — свист степів — пронизує вітрами. Це ж тисяча-яка засвітила весна? Укотре ж це гряде Ярило із дарами? А ти […]

Вчительці Еммі ОртісСвітло всесвіт огортає,в тому світлі бачу сейбу,і Америки в тій кроніграють спалахи зелені!Гей, сейбо, гей-но, гей-но! Сейба ця не виростала:сейбу, дерево правічне,не саджали індіанціі не зрошували ріки.Проти неба вихиляєдвадцять кобр вона потворних,і співа в поривах вітрукожна з них, немов Дебора.Гей, сейбо, гей-но, гей-но! Не дотягнеться худоба,не сягне стріла вершини,її полум’я не палитьі жахається […]