Українська народна поезія — Page 15

Коло гаю походжаю, в гаю не буваю —
а я свою дівчиноньку по голосу знаю.
Ой як вона заговорить — …

Чогось мені чудно, чогось мені дивно —
що мого милого звечора не видно.

Не видно, не видно — ніде не …

Ой чую я через люди —
що мій батько в гостях буде…
Ой ждала я, ждала, всю нічку не спала …

Скажи, скажи, серце, правду —
нехай же я буду знати:
чи з великою мені радістю
до тебе прибувати.

«Прибудь, прибудь, …

Зелений дубочок на яр похилився,
а син своїй неньці в ніженьки вклонився:
«Ой час-пора, мати, мене оженити —
прийде нічка …

Коло млина, коло броду два голуби пили воду —
вони пили, вуркотіли, ізнялися — полетіли.

Ізнялися, полинули, крилечками стрепенули —…

Ой місяцю, місяченьку, зайди за комору —
нехай з своїм милесеньким трошки поговорю!

Ой місяцю, місяченьку, світи, не ховайся —…

Ой летіла горлиця через сад, через сад —
розпустила пір’ячко на ввесь сад.

Ой хто ж теє пір’ячко збере, ізбере …

Ой у полі — три доріжки різно,
ходить козак до дівчини пізно.

«Ой не ходи ти, козаче, до мене —…