Пливе човен

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Побратимів багатих мені Не потрібно – я відаю їх! За божками летять, як дурні, А всім іншим – погорда і сміх. Я не хочу сидіть за столом З паничами – принизлива гра: Обмине тебе келих з вином, Пригадається кривда стара. Я не хочу дівочих принад, Ніжних пестощів білих грудей. Студенить мені серце, мов град, Зрада, […]

Ой ходила та Маруся по крутій горі, побачила селезня на тихій воді. «Пливи, пливи, селезню, тихо по воді, прибудь, прибудь, мій батеньку, тепера к мені» — «Ой рад би я, дитя моє, побути к тобі, насипали сирої землі на груди мої. Насипали сирої землі на груди мені, склепилися карі очі й вустоньки мої. Склепилися карі […]

А в неділю пораненько у всі дзвони дзвонять, а економ з козаками на панщину гонять. А прийшли ми до постаті: «Та поможи, Боже, ти, свята Неділенько, — скарай його, Боже!» А нажали по півкопи, полуднать сіли, аж тут дивимось — із-за гори економ їде. А приїхав до постаті, став снопи лічити, на багатих нарікає, убогих […]

Розлилися круті бережечки, гей, гей, по роздоллі; пожурились славні козаченьки, гей, гей, у неволі. Гей ви, хлопці, ви, добрі молодці, гей, гей, не журіться, — посідлайте коні воронії, гей, гей, садовіться! Та поїдем у чистеє поле, гей, гей, у Варшаву, та наберем червоної китайки, гей, гей, та на славу! Гей, щоб наша червона китайка, гей, […]

I. Повіє вітер з Понту. Скитський степ Обудиться, зітхне, і буйна тирса Зеленим морем знову проросте, І побіжать зелені хвилі. Ширша За синє море встане широчінь… О земле вічна, ти — одна на світі! У небі глибиніє древня синь, Внизу — прозора велетенська тінь Від хмари, що жене південний вітер. І при балках оселі заквітча […]