Сіяв козак пшениченьку

Сіяв козак пшениченьку —
та й нікому жати;
питається син у матері —
котрію ж то брати?

Ой чи тую багатую —
воли та корови,
ой чи тую сиротину —
що чорнії брови?

А чи тую багатую,
що мати веліла,
а чи тую сиротину,
що серце боліло?

Багатая, губатая —
та все вона горда;
ой як вийде на вулицю —
як у свині морда.

А та бідна сиротина —
та все вона пишна;
ой як вийде на вулицю —
як у саду вишня.

Багатая, губатая —
та все вона дметься,
а бідная сиротина —
до серця пригорнеться!

Сподобалось чи ні? Залиште оцінку: