Земля — Сторінка 2

I.

Роковане повторення історій —
Цей смертний сон, цей ренесанс лихий.
Знов суходіл задушує в покорі
І згубний вітер зрізує …

Скільки бачили ганьби і чули образ ви,
Як казились навколо вас зрада і гріх,
Та камінням звучать кремезні ваші назви …

Від бурі, від фйордів,
від хмурних смерекових борів,
Від скель непохитних,
що стали над ярістю хвиль,
Несуть вони силу, закуту …

Відвіку покарано степом
І простір всю силу п’є.
Під смаглявим монгольським лепом
Та проказою — тіло твоє.

І не вирватися, …

I.

Повіє вітер з Понту. Скитський степ
Обудиться, зітхне, і буйна тирса
Зеленим морем знову проросте,
І побіжать зелені хвилі. …

I.

Клекотить ще, але — догоряє, тліє,
Фістулею — останній акорд скорострілу…
Щось тяжке і одвічне на обрію мріє,
Розпростовує …

І.
В твою далеку синь я обрій відчинив,
Знемігся і припав — ковтати подих любий,—
І сонцеокий день крізь дим …

З землею й небом нерозривна нить
Мене поєднує – нетлінна павутина, —
Земля мене голубить, наче сина,
Сповитий дух мій …

Я для тебе, о земле прапредків моїх,
Не зумію нічого в житті пожаліти,
Я готовий співати про твої заповіти,
Сад …

По межах рідних, де розора,
Попід склепінням неба сивим,
Натхнений спокоєм зрадливим,
Сную, неначе тінь сувора.
За мною – ворог …

За полем поблискує смужка пшениці
Дозріла – на соннім лісів рубежі;
Колосся схиляється аж до межі
В сумному шептанні: «А …

Вже літо відходить. Палає
Подекуди листя червоне;
Сівач – у коробці насіння —
Виходить на зорані гони.
І повною жменею …

Ти шипшиною,
Пісковиною
Гарно вбралося,
Рідне поленько.

Ти селянами
И горожанами
Геть знедолилось,
Рідне поленько.

З непогодами,
З недородами
Ти …

О земле, я люблю, кохаю до нестями
Тебе, немов свою коханку, залюбки
Сплітати прагну я тобі із зір вінки,
Тебе …

Ми й з плужечком ішли, ми й борінку несли —
Прислужитись хотіли тобі.
Гарби гною тягли на ріллю, як воли …