Ой устану раненько

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Ой ти, місяцю ясний, — та мій милий прекрасний! Та який ти вродився — на світі нещасний! Ой який ти вродився — та мені знадобився, та який ти удався — мені сподобався. Ой коли б мені, мила, та орловії крила, та орлови крила, солов’їні очі. Ох орловії крила та солов’їні очі, — я знявся, полетів […]

Я вас любив, німуючи, то словом і вірив сліпо та тривожно знов, а ви боялися, щоб випадково не виявив при людях я любов. Я вас любив, побожний, то злорікий, ви ж обминали, боячись, мене, і через те прощайте вже навіки, і хоч тепер вас серце обмине. Але коли у липні під каштаном побачите потоптану траву […]

О, сило Божа, і безсилля враже, свята уяво у людей, ти твориш світ, якого наше бажає серце кожний день. Ти — воля навіть і в тюремних мурах, і в книгах чари чар живі, яких не подолає ні культура, ані держави світові. Ти всі часи у квітках і в зозулях несеш від блискавки хутчій, і кожна […]

Розвилась троянда,сповнена росою, —так у мене в грудяхмій синок зі мною. Пелюстки стуляє,щоб роса сховалась,бережеться вітру,щоб роса трималась. Ніч паде, й на світівід роси світліше,і любов’ю квіткапаленіє, дише. Це ж вона від щастястала мовчазлива,над усі трояндигарна й чарівлива. Розвилась троянда,сповнена росою, —так у мене в грудяхмій синок зі мною.

А в неділю пораненько у всі дзвони дзвонять, а економ з козаками на панщину гонять. А прийшли ми до постаті: «Та поможи, Боже, ти, свята Неділенько, — скарай його, Боже!» А нажали по півкопи, полуднать сіли, аж тут дивимось — із-за гори економ їде. А приїхав до постаті, став снопи лічити, на багатих нарікає, убогих […]