Ой по горах сніги лежать
Ой по горах сніги лежать,
по долинах води стоять,
а по шляхах маки цвітуть.
То ж не маки червоненькі,
то чумаки молоденькі
битим шляхом у Крим ідуть.
Гомін, гомін по діброві,
туман поле покриває,
мати сина прикликає:
«Вернись, сину, додомоньку,
змию тобі головоньку» —
«Ізмий, мамо, сама собі,
або моїй рідній сестрі.»
Мене змиють дрібні дощі,
а розчешуть густі терни,
а висушить ясне сонце,
а розкуйдить буйний вітер.
Пішов чумак, співаючи,
стара мати, ридаючи…
Коментарів ще немає... Будьте першим!