Українська народна поезія — Page 24

Чорна рілля заорана, гей, гей!
чорна рілля заорана,
і кулями засіяна, гей, гей!
і кулями засіяна.

Білим тілом зволочена,
і …

Ой на горі огонь горить,
а в долині козак лежить.
Накрив очі китайкою,
заслугою козацькою.

Що в головах ворон кряче,…

Гей, колись була розкіш-воля,
а теперенька — недоленька.
А теперенька — недоленька;
та болить серце й головонька.

А чорна хмара …

Козаченька молодого
забили в кайдани,
як забили у кайдани —
повели до пана.

Як привели перед пана, —
кайдани упали……

Ой не знав козак, ой не знав Супрун,
а як славоньки зажити,
гей, зібрав військо славне запорізьке
та й пішов …

Смутний вечір, смутний ранок,
десь поїхав мій коханок.
Десь поїхав та й бариться,
серце ж моє печалиться.

Десь поїхав та …

Ой гай, мати, ой гай, мати,
ой гай зелененький;
ой поїхав з України
козак молоденький.

Виїжджавши, шапку знявши,
низенько вклонився:…

«Добрий вечір тобі, зелена діброво!
Переночуй хоч ніченьку мене молодого!» —
«Не переночую, бо славоньку чую
а про твою, козаченьку, …

Ой пущу я кониченька в саду,
а сам піду к отцю на пораду.
Отець мій по садочку ходить,
за поводи …