Українська народна поезія — Page 23

Там, де Ятрань круто в’ється,
де по каменю шумить,
там дівчина, гей, як зветься:
козак знає та й мовчить.

Ой …

Ой за річкою та й за Синюхою
та виросли ожини;
«Гей, давай, давай, батьку, переміни,
бо далебі, загинемі!» —

«Гей, …

Ой полети, галко, ой полети, чорна,
дай на Січ риби їсти;
ой принеси, галко, ой принеси, чорна,
від кошового вісті!…

Гей, гук, мати, гук,
де козаки п’ють,
й весела та доріженька,
куди вони йдуть.

Та куди ж вони йдуть,
там …

Козака несуть
й коня ведуть,
кінь головоньку клонить.
А за ним, за ним
його дівчина
білі рученьки ломить.

Ой ломи, …

Їхав козак на війноньку:
«Прощай, прощай, дівчинонько,
прощай, миленька чорнобривенька,
я йду в чужу сторононьку!

Дай же, дівчино, хустину,
може, …

«Козаченьку, куди йдеш?
Невже жалю не маєш?» —
«Ой не плач же, дівчино, не журись
та до мого серденька пригорнись».…

Стоїть явір над водою,
в воду похилився,
на козака пригодонька:
козак зажурився.

Не хилися, явороньку,
ще ж ти зелененький,
не …

Ой а в городі, ой а в городі,
а в городі там случилася біда.
Ой у городі, ой у городі,…