Ой полети, галко

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Ані шаблі, ані ножа Не схрестити в останнім герці! Та ж камінно-мертва душа, Те ж безлюбе і чорне серце. Вже нема хуторів і держав, Тільки трупи в житах, тільки трупи Та від хрипу кривава іржа, Що замкнула посинілі губи. Може, скажеш: зійде? проросте? Поміж ребрам хат, по дорогах Диким зіллям здіймається степ І регочеться з […]

Ой місяцю, місяченьку, зайди за комору — нехай з своїм милесеньким трошки поговорю! Ой місяцю, місяченьку, світи, не ховайся — хоч поїдеш, мій миленький, хутко повертайся! Ой місяцю, місяченьку, і ти, зоря ясна — ой світіть там на подвір’ї, де дівчина красна! Стала слава, стала слава, стали й поговори — та на тую дівчиноньку, що […]

I. Роковане повторення історій — Цей смертний сон, цей ренесанс лихий. Знов суходіл задушує в покорі І згубний вітер зрізує верхи. А десь дзвенять блакиттю береги, Зростаючи в живучому просторі Припливом хвиль, барвистістю факторій, І груди моря грають від снаги. О цей короткий, цей кривавий рай, А потім знов голодний крик: карай! Карай і край! […]

Я просила в стиглої пшениці,щоб у хлібі він не вчув гіркоти,і вино просила я, щоб звідаввін не печію, а насолоду,і вино й пшениця зрозумілиі кивнули ствердливо на згоду. Стрівши в горах чорного ведмедя, —хижою звуть люди цю породу, —я просила, щоб йому ніколизвір лихий не заподіяв шкоди,і ведмідь, хитнувши головою,сповнити пообіцяв угоду. Я в кошлате […]

В-ці К-б Коли зблисне річка в рогозі, під сонцем ринучи в стави, І босі ноги згадую в грязі, що мовчки бачили і ви. І відвертаюся лицем від плес, де й сонце соромом стає, бо ви його з водою, як з небес, у серце занесли моє.