Ой ти, дівчино

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Ой од моря та й до моряБитая дорога —«Куди ідеш-од’їжджаєш,Любая розмово? Куди ідеш-од’їжджаєш,Ти ж мій сизий орле —А хто мене, молодую,До серця пригорне?» Нахиляйтесь, густі лози,Куди вітер віє!Дивітеся, карі очі —Чи милий не їде. Нахилялись густі лози —Та й вже похилились,Дивилися карі очі —Та й вже зажурились. Хилилися густі лози —Та й вже повсихали,Дивилися карі […]

Ой виорю я нивку широкую та посію хмелю високого, та нароблю пива солодкого, та зберу я роду багатого, та запросю сестру багатую, та запросю сестру убогую — по багату сестру коні пошлю, по вбогу-небогу посла пошлю! Багата сестра кіньми їде, а вбога-небога пішки йде, багата сестра край стола, а вбога-небога край порога, багата сестра в […]

Ой за річкою та й за Синюхою та виросли ожини; «Гей, давай, давай, батьку, переміни, бо далебі, загинемі!» — «Гей, не річ моя, славні запорожці, переміни давати, гей, просіть собі, славні запорожці, цариці заплати!» Гей, дала, дала славним запорожцям та цариця заплату, що понабивали на ноги кайдани, дали в руки лопату. Що понабивали на ноги […]

Чогось мені чудно, чогось мені дивно — що мого милого звечора не видно. Не видно, не видно — ніде не видати; на жовтім пісочку два слідочки знати. Гей, один слідочок — то мого милого, а другий слідочок — коня вороного. Ой піду я, піду в вишневий садочок — та вирву я, вирву кленовий листочок; та […]

На зеленому роздоллі,де чебрець, де трави й квіти,наче ждав, мене стрічаєВітер. То крутнеться біля мене,то летить несамовито,мов пустун, що матір хочеподражнити. То обніме ніжно, зграбно,як йому лише й зуміти,то почне моїм одіннямшелестіти… Чагарі він підіймає,наче змій, шипить у вітахчи, жагучий, забиваєвіддих. Чи у папороть на схилахвін заскочить непомітно —зашумить вона, мов крилаВітру. Я обійми розкриваю,хочу […]