Між горами а в долині

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Зорі плинули на хмарах, курів сніг з небес; ішли люди всі у парі, а я ждав тебе. Замок стіни свої чорні над містом тримав, ріки зір в нічній безодні, мов гребля, спиняв. Нили люди в його залу, несли юний сміх, запорошений снігами, як гомін лісів. І той замок підпирали та й колони дві… там я […]

О крематоріїв ядучо-чорний дим. І космосу тривожні чорні ями… Двадцятий вік! Він славен не богами, Але й не димом чорним і рудим. І не війною, що із краю в край Пройшла по всій землі, по людських душах, Не душогубками, що квіт народів глушать, — Він готував нам щедрий урожай. Вродилося, бо сіялось в громах Таким […]

Ой гай, мати, ой гай, мати, ой гай зелененький; ой поїхав з України козак молоденький. Виїжджавши, шапку знявши, низенько вклонився: «Ой прощайте, слобожани, може з ким сварився!» Хоч сварився не сварився, аби помирився, як виїхав на битий шлях, слізоньками вмився. Приливайте доріженьку, щоб не курилася; розважайте рідну неньку, щоб не журилася! Приливайте доріженьку — що […]

Та й не жалко мені та й ні на кого, тільки жалко мені на отця свого — на отця свого, на старенького — оженив він мене, молоденького. Та й узяв жінку не до любові, не до любові, не до розмови, ані хліба спекти, ні між люди піти. «Та піди, сину, у Китайгород, у Китайгород та […]

Я не хочу, щоби донькав мене ластівкою стала;це б вона здіймалась в небоі на мату не сідала;це б вила гніздо під дахом,а її кіс я не чесала.Я не хочу, щоби донькав мене ластівкою стала. Я боюся так за доньку,щоб принцесою не стала.Як вона б у черевичкахзолотих на луках грала?А коли завечоріє,чи б зі мною в […]