Коло мої хати зацвіли блавати
Коло мої хати
Зацвіли блавати,
Хотіли мене мати
Восени віддати.
А мати хотіли,
А я не хотіла.
Прийшли старостоньки,
Я їм відповіла:
«Не косіть травичку,
Бо ще зелененька,
Не віддавай, мати,
Бо-м ще молоденька».
«Зачекай, сестричко,
Ще не віддавай си,
На городі ружа —
Урви, заквітчай си.
На городі ружа
Та ще й барвіночок,
Подівоч, сестричко,
Ще хоч один рочок».
«Я би-м си, сестрички,
Ще й не віддавала,
Якби ми сусіда
Літ не рахувала.
Одна каже — тридцять,
Друга каже — двадцять,
А мені, по правді,
Лишень вісімнадцять.
Сестрички, сестрички,
Отости ми звели,
Що си мою косу
Навіки розплели.
Єкісти розплели,
Назад заплетіте,
Та най я си вийду
Поміж людські діти».
Коментарів ще немає... Будьте першим!