Бутон
Ґабріела Містраль
Перекладач: Олена Криштальська
Мала я в серці своєму,
щирим зігрівши теплом,
білий, як рисове зерня,
крихітний, ніжний бутон.
Я ж його в серці леліла,
гарно було нам обом, —
оберігала від спеки,
гріла в негоду теплом.
Він виростав, розвивався,
думала — щастя прийшло;
зріс, як деревце, високий,
сонячне звівши чоло.
Він виростав, і вже радість
я відчувала щокрок.
Зріс і — побіг він шляхами,
наче співучий струмок…
Я ж його втратила, й болем
спів мене ніжить, як сон:
«Мала я відданий серцю
крихітний, ніжний бутон!»