Страх

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Я уникав кохання та приязні завжди і на землі, і на річках, неначе спільної кімнати в лазні, де тільки гудзики на сорочках, і всім і кожному ще не відомі і ніби грають ролю таємниць, що не даються сумніву, ні втомі, неначе в червні щебетання птиць. І там уночі, де садові зідхання, а вдень гукання на […]

Як приїхав братік та до сестриці в гості, та поставив кониченька та на жовтім помості. «Ой стій же ти, коню, та не тупай ногою, да покіль поговорю да я з рідною сестрою! Сестро моя, сестро, та перепеличенько, да чого почорніло да білеє личенько?» — «Ізсушили, брате, да все думки та гадки, да все думки та […]

Чого ж вода каламутна,Чи не хвиля збила?Чого ж і я така смутна,Чи не мати била? Мене мати та й не била —Самі сльози ллються:Од милого людей нема,Од нелюба шлються. Прийди, милий, подивися —Яку терплю муку!Ти хоч в серці, та од тебеБеруть мою руку. Спіши, милий, рятуй менеВід лютої напасті!За нелюбом коли буду —То мушу пропасти!

О земле, я люблю, кохаю до нестями Тебе, немов свою коханку, залюбки Сплітати прагну я тобі із зір вінки, Тебе оточувать безсмертними хвалами. На просторі твоїм чудові писанки Я бачу – в зелені ти блискаєш світлами, Братерства й любощів палахкотять зірки; Чого ж я прагну ще? Звідкіль душі надлами? Душа ридає. Мрій нема вже. Тільки […]

Я дівчину любив, люблю і нині, й вона мені сказала в пізній час: «І сонце й місяць розійшлись в долині… шліть старостів, і я піду за вас». І зникла в яр… Я ж вибіг на висоти дивитися на стежку на снігу, з якої сонце сяло, повне цноти, як на стеблі лілея на лугу. І я […]