Ніжність

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Ой упали сніги на баварські бори, аж гілляки схилилися вниз, і над яром присипані пні без кори мовчазними горбами здулись. І лежить рівним шаром забілена біль, витикаючи довгі дубці; і ворони мовчать, мов примерзлий кукіль на німіших сучках від мерців. І в гущавині світу засніжених рис бір без вітру гуде в височінь, і сніги, від […]

Вітер з поля, хвиля з моря — гой, та довела любов до горя! Світ-головушка кружиться — гой, та на плече орел сідає. «Гой, та орел сизокрилий — скажи правдоньку, де мій милий?» «А твій милий на роботі — гой, та у ливарному заводі». «Що ж він робить, виробляє?» «Гой, та мідні труби виливає». «Ой що […]

Мов горе таємне, мов слово уроче і мов неміренні кругом небеса, орел у Карпатах на скелі клекоче з крилом перебитим, що з кручі звиса. А з скелі на скелю під ним по порогах ріка пролітає, шукаючи дна, з якого безжалісна виє тривога і смерть невблаганна єдина й одна. І хоч споконвіку там сосни, мов лютні, […]

Закувала зозуленька на стодолі на розі — заплакала дівчинонька в батька на порозі. Не куй, не куй, зозуленько, на стодолі на розі! Не плач, не плач, дівчинонько, в батька на порозі! «Іду яром до криниці, коромисло гнеться — чом до мене, моя мати, ніхто не пришлеться?» — «Багач, дочко, не захоче, а бідний не сміє […]

Як піду я, піду я по нивах, По мозольнім ратайськім сліду, По лугах, по дібровах шумливих, Та по селах убогих піду. Там почну я пісні вигравати На печальній сопілці своїй; Нещасливий, наморений брате, Кращу думу ти в серці лелій! Я вітання для ниви заграю, Щоб родила щиріше вона; Боронуй своє поле, ратаю, Надаремно не кидай […]